Майдан..Хроніка пройдешнього

Небо майорить язиками полум'я,
Перехрестно водомет шукає здобич.
Біль країни рідної розділим порівну,
Ми за неї до кінця йдемо пліч-о-пліч.

Крізь лунають вибухи і крики розпачу,
не вщукають вигуки,що "Миру бути".
Не зламати беркутівців впертість бичачу,
А життя вщухають..Їх не повернути.

Подивіться краще на убитих горем,
На батьків червоні очі, сповнені сльозами,
Вони ладні все віддати,обігнути гори,
Тільки б знову посмішка парубків палала.

Тільки б знову дівчина пригорувши чадо
Вдома ,тихим вечором колиски співала..
Та не бути цьому..Винна наша влада,
Що "слухняним псам" ,мов кістки-гаманці жбурляла. 


МИ-світле майбутне,МИ-це наші діти,
Не здамося кривднику,не впадем додолу.
Небо не вогнем,зорями майорітиме ,
Разом-до кінця ; разом-до свободи..