СЛОВО МАТЕРІ - ЗАКОН.

-Уже вкотре ця Надія

До шлюбу іде,

Все ніяк собі до пари

Хлопця не знайде.

-Ні, кумасю, тут розгадка

Доволі простенька:

Так примусила робити

Її рідна ненька,

Бо коли Надійка вперше

На рушник ставала,

То весільну собі сукню

Дорогу придбала.

А коли вона матусі

Про ціну сказала,

Бідна жінка ніби риба

Повітря хапала.

Й як оговтатись дала

Їй вже Божа сила,

Наказала, щоб ту сукню

Частіше носила.

Тож нічого не лишилось

Наді вже робити,

Як із новим нареченним

До РАГСу ходити.