В очікуванні весни

Я так втомилася від довгої зими,

Вона нудьгує, змінюючи фарби:

То вкриє ковдрою холодної пітьми,

То зійде сонцем, схожим на кульбабу.

А до весни лишивсь маленький крок,

Бентежить почуття вона навколо.

І незабаром перший свій танок

Почнуть птахи, окреслюючи коло.

-Тож не барися, весно, поспішай!

Збуди серця і не давай спокою.

І не ховай руно лелечих зграй –

Вони віщують зустріч із тобою.

 

08.02.2016р.