Измена
Тебе я встріла ранньою весною,
Коли струмок у лісі дзюренчав.
І я тоді уперше покохала,
І ти мене навік зачарував!
Кохання наше в сонці заіскрилось,
Дощем лилось та квітами цвіло.
"І я не знаю, чи буває щастя більше,
яке с тобою милий мій було"?
Але подруга в мене щастя вкрала
І принесла лиш смуток та біду.
Я в синім небі з соколом літала,
А зараз в воду камнем я піду...
