Измена

Тебе я встріла ранньою весною,

Коли струмок у лісі дзюренчав.

І я тоді уперше покохала,

І ти мене навік зачарував!

 

Кохання наше в сонці заіскрилось,

Дощем лилось та квітами цвіло.

"І я не знаю, чи буває щастя більше,

яке с тобою милий мій було"?

 

Але подруга в мене щастя вкрала

І принесла лиш смуток та біду.

Я в синім небі з соколом літала,

А зараз в воду камнем я піду...