Без назви

Ніколи я ще не писала -

Про смерть холодну і життя,

Коли хоронить мати доньку -

То обривається життя.

 

Батьки дітей своїх ховають

І їх життя неначе птах -

Щодня у вирій відлітає

І спочиває в небесах.

 

Життя дорога в нас не легка,

Щодня і сльози, і жура,

Померли рідні, але в серці -

Живе надія золота!

 

Про втрату рідних гарно знаю!

І я втрачала їх не раз...

Сестричка, тато мій рідненький,

А ще й дідусь на небесах....

 

І в кожнім серці нашім горе,

І в кожнім серці в нас печаль.

Життя зривається дорога

І буде вічна в небесах.