Без назви
Ніколи я ще не писала -
Про смерть холодну і життя,
Коли хоронить мати доньку -
То обривається життя.
Батьки дітей своїх ховають
І їх життя неначе птах -
Щодня у вирій відлітає
І спочиває в небесах.
Життя дорога в нас не легка,
Щодня і сльози, і жура,
Померли рідні, але в серці -
Живе надія золота!
Про втрату рідних гарно знаю!
І я втрачала їх не раз...
Сестричка, тато мій рідненький,
А ще й дідусь на небесах....
І в кожнім серці нашім горе,
І в кожнім серці в нас печаль.
Життя зривається дорога
І буде вічна в небесах.
Отзывы
Борис Натталь03.02.2016
Как хочется мира
Но, нас никто и не спрашивает
Петрова Арианна06.02.2016
Совершенно верно))
