вона

сиджу собі на дворі
і подивляюсь я на зорі
і ось в думках ти промайнула,
цікаво що ти там забула?
чомусь згадав я твої очі,
такі ясні посеред ночі,
і посмішку твою я добре пам'ятаю
і сам від цього посміхатись починаю,
і вже весь образ твій у голові,
і ти неначе ангел на землі,
який залишився без крил,
покинувши на завжди небосхил