Вiдверто!

Ніжно вустами, цілуєш долоні!

Немов пелюстками троянд!

Я знов опинився в твоєму полоні,

Я знову, немов емігрант.

 

Твій голос я чую, коханий і милий,

Твій погляд даремно сумний,

Я тебе кохаю, кохаю щосили,

Тепер і навіки, кохана, я твій!