Вiдверто!
Ніжно вустами, цілуєш долоні!
Немов пелюстками троянд!
Я знов опинився в твоєму полоні,
Я знову, немов емігрант.
Твій голос я чую, коханий і милий,
Твій погляд даремно сумний,
Я тебе кохаю, кохаю щосили,
Тепер і навіки, кохана, я твій!
