заблукати так легко, навіть серед знайомого міста
заблукати так легко, навіть серед знайомого міста
його вулиці - тісто, замішане на небутті
його тихі двори набувають нового змісту
коли в них, наче в прірву, раптово пірнаємо ми
і пливемо одні, оминаючи шумні компанії
наче птахи морські, в'ємо гнізда на самому дні
проростаємо вглиб язиками лози виноградної
зігріваючи теплим вином обвітрені губи тонкі
ми неначе в пітьмі, де лиш сяйво очей має значення
де нічні ліхтарі тінню пишуть вірші на стіні
ми п'ємо, і читаємо в чеках з крамниць передбачення:
"залишайтесь собою. і вірними будьте собі"
