Все не те

А в селі вже не ті люди.
Не та неня доню будить.
Не в тих косах, не ті стрічки.
Не ті верби біля річки.
Не той місяць воду п"є.
Хвиля в берег не та б"є.
Вже не так в домівках тісно.
Не той голос веде пісню.
І не вміють так радіти,
Коли пишно квітнуть квіти.
Вітер з Заходу повіє --
Чужа мова гомоніє.
Чужі буковки рядками
Помінялися словами.
Помилилися думками.
Щось вороже поміж нами.
Що? І звідки? Не пізнати.
Три доріженьки від хати.
Біля ставу верби голі.
Де ж бо ліпшоі взять долі?
Як же ти співала дзвінко?!
Що на старість, українко?
В черепки розбився глечик.
Сумно пісню ллє лелечик.
Полетів за закордоння.
УкраЇні став сторонній?
Помоскалені? Чужі?
Свої "янки" на межі?
Нене, доню розбуди,
Хай тікає від біди.
Лицемірне зрадне братство
Запродасть за гривну в рабство.
Біля тину плаче мати.
Вже втомилась виглядати.
Бідне серце стрепенеться...
Чи то ж донечка вернеться?