ЛАСТОВЫННЯ З НЭБЭС, ЛАСТОВЫННЯ

Ластовыння з нэбэс, ластовыння,

И на мэнэ, куды нэ пиду...

Я в травнэвому слухав саду,

Як твий голос за обрием лынэ.

 

И як ричка шумыть швыдкоплынна,

И бижыть пид калыновый мист.

И жыттевый розгаданный змист

Я нэдавно знайшов в ластовынни.

 

И його знэпрытомлэни крыла

Раптом в тыхий осэли видчув,

Хай нэ та вжэ надия и сыла -

Мову матэри всэ ж нэ забув.

 

Ластовыння, як сонця краплыны,

На дытячим облыччи плывуть:

Ты зи мною хоч в мриях побудь,

Покы витру нэма з Украйины.

 

1994 г.

 

                   *   *   *

 

Ластовиння з небес, ластовиння,

І на мене, куди не піду...

Я в травневому слухав саду,

Як твій голос за обрієм лине.

 

І як річка шумить швидкоплинна,

І біжить під калиновий міст.

І життєвий розгаданий зміст

Я недавно знайшов в ластовинні.

 

И його знепритомлені крила

Раптом в тихій оселі відчув.

Хай не та вже надія і сила -

Мову матері все ж не забув.

 

Ластовиння, як сонця краплини,

На дитячім обличчі пливуть:

Ти зі мною хоч в мріях побудь,

Поки вітру нема з України.

 

1994 г.