ЛАСТОВЫННЯ З НЭБЭС, ЛАСТОВЫННЯ
Ластовыння з нэбэс, ластовыння,
И на мэнэ, куды нэ пиду...
Я в травнэвому слухав саду,
Як твий голос за обрием лынэ.
И як ричка шумыть швыдкоплынна,
И бижыть пид калыновый мист.
И жыттевый розгаданный змист
Я нэдавно знайшов в ластовынни.
И його знэпрытомлэни крыла
Раптом в тыхий осэли видчув,
Хай нэ та вжэ надия и сыла -
Мову матэри всэ ж нэ забув.
Ластовыння, як сонця краплыны,
На дытячим облыччи плывуть:
Ты зи мною хоч в мриях побудь,
Покы витру нэма з Украйины.
1994 г.
* * *
Ластовиння з небес, ластовиння,
І на мене, куди не піду...
Я в травневому слухав саду,
Як твій голос за обрієм лине.
І як річка шумить швидкоплинна,
І біжить під калиновий міст.
І життєвий розгаданий зміст
Я недавно знайшов в ластовинні.
И його знепритомлені крила
Раптом в тихій оселі відчув.
Хай не та вже надія і сила -
Мову матері все ж не забув.
Ластовиння, як сонця краплини,
На дитячім обличчі пливуть:
Ти зі мною хоч в мріях побудь,
Поки вітру нема з України.
1994 г.
