ПОЕЗІЯ

Я без поезії — ніхто, ніде, ніяк,
Без вірша день —  хатина без віконця,            
Птах без гнізда і небеса без сонця,
Без вітру степ, без крил в степу вітряк.
 
Я — в ліриці, і лірика —  в мені
Живе, неначе друге ніжне серце.
Воно штовхає на життєві герці,
Воно плекає мрії вогняні.
 
Малюю словом мій весняний світ,
Буяють в ньому і любов, і квіти,
І розцвіта життя,  в словах зігріте,
Гримить гроза в розкриллі майських віт.
 
Хай цілий світ в поезії дзвенить...
О небеса у ластівках і в зорях,
Щоб стала Словом у рядках прозорих,
Прийміть мене —  на вічність чи на мить...
                                                                      
 
                                               10 лютого 2013