хлопче, з сумними очима, навіщо ти мене зрадив?
роблячи легкодоступною для всіх цих зимових вітрів….
хлопче, з чужими очима, навіщо ти мене втратив?
не сип мені замість пояснень банальне «я не хотів».
 
крики пустих трамваїв зсередини розривають –
я все ще чекаю, що раптом до мене приїдеш ти.
хлопче, з пустими очима, я все ще тебе кохаю,
не сип мені сіль на рани безжальним своїм «прости».

лишає сліди минуле, які неможливо стерти,
але відтворити не можна вже пройдений хід речей.
тож дай мені відповідь хлопче, з каменем замість серця,
чому я не можу жити без карих твоїх очей?