зрозуміла

дорога вкрилась туманом. 
а повітря пахне дурманом. 
заплющь мені очі обманом, 
бо я не хочу бути зневіреним титаном... 

десь шумить моря прибій. 
і у хатинці малій 
триває холодний бій- 
твого прагматизму і моїх мрій... 

ти кажеш, що немає сенсу, 
що, не мила твоєму сердцю 
та, котра була колись як всесвіт... 
та, що заміняла матір і сестрУ... 

кому присвячував вірші 
кому писав пісні. 
і говорив такі гучні слова 
і називав "єдина моя" 

та зараз я все зрозуміла. 
я тебе не любила.. 
я закохалась у ті гучні слова 
що в нашому світі не коштують і гроша. 

кричи, хоч стіни бий. 
пояснюй що до чого. 
а я упливу на кораблі мрій 
і не зважатиму на (вже) чужого.