Грузинська пісня ( з Б. Окуджави )

Виноградне  насіння  Землі  від  душі  своїй  зичу
І  лозу  поцілую , і  грона  достиглі  зірву
Друзів  скличу до строку,  любов , у душі таємничу,
Подарую  їм  з  щастям ,  як  пісню  зіркову  нову.

Ви,  збирайтеся,  гості  мої,  пригощати  Вас  буду,
Говоріть мені прямо  чим  славлюся , з  вами  ,  чи  ні ...
Цар  Небесний  нас  вибачить , може , до  Вищого  Суду,
А  інакше  навіщо  живу на  землі , щей  в  борні ?

У  червоному з темним , своєму ,  співатиме  Далі,
Я, у  білому  з  чорним  , вклонюсь  їй,  у  шані , до  ніг.
Враз  заплачу , помру  у  любові ,  всесвітній  печалі,
А  інакше  навіщо  живу  на  землі , ще  й  в  борні ?

І  коли  запалає , в  кутах  золотіючи, захід,
Знову  й  знову   у пам"яті  , як  і  завжди , наяву :
Синій  буйвіл  і  білий  орел , і  форель в  златі ...  в  закид ...
А  інакше  навіщо  живу  на  землі , як  за  пісню  нову.