...Я ЧУЮ ТЕБЕ...

...Я ЧУЮ ТЕБЕ...
Я чую тебе – із літер
на розі душі і серця.
Із льодом – ковток BEEFEATER…
із решти – бармен озветься…
Я чую тебе – духмяно…
анісовий спалах ночі
із м’ятою в парі в’яне,
сльозою торкнувши очі.
Я чую тебе калібром
чіткої брехні – в коліна
на 100–відсотковій лібрі
мені…
на мені – уклінно…
я чую… а хто це знає?...
самотність – в ім’я?... і досі?...
 
       …самі – лише помераєм…
       а жити самі – не в змозі…