Калина
Біжить ріка, шумить ріка,
Чутно їі ще здалека...
А біля річки та села
Мала калина проросла,
Цвіла, до сонечка тягнулась,
Їй Україна посміхнулась,
Сказала: "Це моє дитя,
Буду любить до забуття"...
Ріка несла їй чисту воду,
Повітря - щастя і свободу,
Дарило сонечко тепло...
Усе лиш добре їі несло!
Все чула мову солов`їну...
Вона любила Україну!
І ось, прийшла в село війна,
І смерті принесла вона...
Молились Богові родини,
Просили миру в України...
А Україну захищали,
Життя за неї віддавали...
Багато крові проливалось,
За Україну віддавалось,
Вона ридала, бідна мати,
Бо не могла всіх врятувати...
Зібрала кров ту їх калина,
Щоб не журилась Україна,
Тепер нам ягідки дарує
Червоні, мати все рятує,
Калина вже велика стала,
В житті багато повидала...
І любить, вірить в Україну,
Нагадує про Батьківщину...
Отзывы
Зацепин Виктор12.12.2013
Красота)))
Ника Лелека04.04.2014
Спасибо
Таран Евгений04.04.2014
Я вспомнил, как в 12-13 лет писал подобные стихи, только жил не в Украине.
Успехов!
Ника Лелека04.04.2014
Спасибо! А где Вы жили?
Таран Евгений04.04.2014
В Литве. Тогда еще был Советский Союз.
Ника Лелека04.04.2014
А, тогда понятно. А у нас бывали?
Таран Евгений04.04.2014
Я с 1991 года живу в Украине))
Ника Лелека04.04.2014
А я с рождения)
Мария Костынюк18.04.2015
Ника, очень красивое и просто душераздирающее стихотворение! Правда я кое каких слов не поняла, но общая картина сложилась. Очень понравилось! +++
