ВЖЕ ВІДСМІЯВСЯ ВЕРЕСЕНЬ... (УЖ СЕНТЯБРЬ ОТСМЕЯЛСЯ...)

***Вже відсміявся вересень плодами
І плаче жовтень журавлям услід,
І б’ється вітер у холодні рами,
Січе дощем об скла віконний лід.
Заплутались туману сиві пасма
В прозорих кронах серед мокрих віт.
Кружля листок... спалахує... і гасне...
Чи був?
         Чи жив?
                    Чи де лишився слід?..