Котилось сонце до колиски
Котилось сонце до колиски,
В вечірнім небі піднімалася зоря,
В красі своїй із сяйві й блиску
В серпневій тишині купалася земля.
Життя п"янило барвами чарів
Таких медових літніх вечорів,
До нестерпного болю хотілося жити,
У щастя вірити й тебе любити.
В вечірнім небі піднімалася зоря,
В красі своїй із сяйві й блиску
В серпневій тишині купалася земля.
Життя п"янило барвами чарів
Таких медових літніх вечорів,
До нестерпного болю хотілося жити,
У щастя вірити й тебе любити.
