Натюрморт із бляшанкою
«1961-го року італійський художник-концептуаліст П'єро Мандзо́ні запропонував поціновувачам мистецтва придбати свій витвір під назвою "Merdе d'artista" («Лийно художника»). Митець законсервував 90 баночок, у кожній з яких було по 30 грамів його фекалій. Він продавав їх за ціною золота вищої проби такої ж ваги. Це був протест проти того, що колекціонери купують будь-що, якщо на ньому є ім'я відомого митця.
Висока вартість цих банок лише зростає з роками. Один із останніх гучних рекордів було встановлено 2016-го року.
На аукціоні «Il Ponte» в Мілані баночка під номером 69 була продана за рекордні 275 000 євро (з урахуванням комісії аукціонного дому). Це значно перевищило початкові очікування експертів.»
Галерея. Тут тхне лаком, пилом, снобізмом,
І повітря, неначе застояний в горлі сироп.
Тут мистецтво межує з абсурдом. Ба навіть з цинізмом.
Хоч воно, за великим рахунком, скоріш мікроскоп,
Наведений на порожнечу. В консервній утробі,
Наповненій тридцятьма грамами власного «я»,
Дрімає субстанція в гордій, мистецькій подобі,
Хоч сутність її і підступна, як спляча змія.
Постмодерн — це коли ти купуєш не річ, а цитату.
Не колір, не жест, а відлуння чужих молито́в.
Це спроба продати «ніщо» за солідну оплату,
Бо все продається: і совість, і смерть, і любов.
Тож ось вона - баночка. Символ закритого циклу.
Мистецтво тепер — не вікно, а глухий герметизм.
Всередині те, що мистецтвом вважати не звикли
«Кубізм», «реалізм», «модернізм», чи іще якийсь «ізм».
Нам критик торочить: «Це жест! Це шедевр віднеда́вна!»
Кричить аргументи - у нього їх ціле досьє.
Мандзо́ні не жадібним був, він майстерно віддав нам
Усе, що тримав у собі́. Це мистецтвом і є!
І в цьо́му іронія: золото, мармур, колони -
Здалися без бою під тиском сталевих борті́в.
Бо світ — це музей, де ми всі за шалені мільйони
Купуєм лайно, якщо хтось те лайно похвалив.
Отзывы
Матвеева Галина20.03.2026
МОЛОДЕЦ!
Бугреев Сергей22.03.2026
Неплохие мысли об искусстве!!
