Це могли бути ми
Аудиозапись
Всі пліткарі у місті в шоці від трагедії:
Родинна сва́рка - хоч друкуй в енциклопедії.
Одна із тих подій – про них говорять тиждень -
Щоби забути власний досвід бід, халеп, принижень.
А сталось так: одна сімейна пара з міста
Щось відмічала дуже гучно. З алкоголем, звісно.
Хто першим пригадав із них кому які обра́зи –
Вже не важливо. В хід пішли ножі, виделки, м’язи.
Здригнулася квартира, як у предків у печерах:
У неї у руках сокира, в нього - мізки на шпалерах.
Забрали чоловіка в морг, дружину - до тюрми́.
А я сидів і думав: «Чорт! Це могли бути ми.»
Це могли бути ми! Та Бог нас ми́лував.
На вічну каторгу подружню не приси́лував.
Ми розійшлись, як смерть з життям,
Як кораблі у морі.
Як гарно жити нині нам
У щасті, а не в горі.
Це могли бути ми! Ото була б халепа.
Бо ми удвох не вижили б, як совість у нарде́па.
Ми спекались чуми,
Ширя́єм легкокри́ло.
Це могли бути ми!
Але нам пощастило.
Коли в сусідів чую крики, чи гризню їх бачу,
Від щастя, що не поруч ти, заледве я не плачу.
Такої радості у світі годі і шукати.
Це як спізнитись на «Титанік», чи позбутись страти.
Це Божа ласка. А могла би бути Божа кара.
Чудово, що ти далі, аніж небо від Іка́ра.
Як гарно почуватись вільно, а не арештантом.
Бо наш Пегас урешті став би кволим Росіна́нтом.
Усе, що статися могло б, побач, мов на долоні.
Достатньо кримінальну хроніку проглянути в смартфоні.
Щодня нещасних бачу, що вмиваються слізьми́.
Благослови удачу! Це могли бути ми.
Це могли бути ми! Та Бог нас милував.
На вічну каторгу подружню не присилував.
Ми розійшлись, як смерть з життям,
Як кораблі у морі.
Як гарно жити нині нам
У щасті, а не в горі.
Це могли бути ми! Ото була б халепа.
Бо ми удвох не вижили б, як совість у нардепа.
Ми спекались чуми,
Ширяєм легкокрило.
Це могли бути ми!
Але нам пощастило.
Отзывы
Бугреев Сергей28.11.2025
Мозги на обоях это конечно круто!! Но здесь не алкоголь виноват, всему виной люди без мозгов Хороший стих!
Дяченко Христина28.11.2025
Пісня порадувала! Чудова іронія! !
