Плацдарм для злету

Аудиозапись

Ця ніч бездонна, як самотність душевна,

Секундна стрілка зупинила свій рух.

А наша доля – смерті ро́дичка кре́вна –

Ввійшла в кімнату і зняла капелюх.

І каже доля, що на все Божа воля.

Жує нас фатум, як коняка овес.

А я від плинності життя збожеволів,

Я хочу звідси за лаштунки небес.

Дайте ракету.

Я покину планету.

В зорянім небі іще стільки світів.

Плацдарм для злету

Чи потрібен поету?

Мій Космос слів – це море без берегів.

Отзывы

Творчество спасает

Без берегів

Замечательно! С самыми добрыми пожеланиями в Новом году!