Шматалайник
На кухні засвистів, скипівши, чайник,
Скотилась зірка по небес щоці,
А доля - марнотратний шматалайник -
Непотребом набила шафи всі.
Сумуємо, змарнілі від турбот. Ох!
Хоч у палаці, хоч у шалаші́,
Ми тягнемо в життя нікчемний мотлох,
Й важливі речі не знаходять місць в душі́.
Отзывы
Матвеева Галина04.03.2025
Интересная история! Удивили! СПАСИБО!
Ия Чигирина04.03.2025
То так, раніше були Речі, а зараз швидко зроблене шмоття із переробного сміття... така епоха - такі "цінності". Сумно.
Дякую, і добре, і актуально, і талановито.
Дяченко Христина27.03.2025
Тепер я знаю, як себе назвати - шматалайник! ДЯкую!
