Малюк

Любила його я ще зморщеним,
В пелюшках і всього в пушку.
Любила його вже на горщику
Збитошника в мокрім піску.
 
Любила, коли був малюшкою,
Коли все до рота хапав,
Коли засинав із пустушкою
І сосочку вправно смоктав.
 
Люблю і тепер кроху папину
І маминого малюка.
І бубочку кожну й подряпинку
Люблю цілувати злегка.
 
Знов щиро я дякую Богові,
Що щастя в домівку прийшло.
А вранці я тішуся змогою
Збудити синочка свого.
 
Що карі розумні очат очка
Засяють мені після сну.
А ніжні пухкі рученяточка
Обіймуть матусю свою.
 
Наш Тьомка казками цікавиться
І знає всі марки машин.
З котами сусідськими грається-
Такий екземпляр лиш один.
 
Управно поводиться з вудкою
І квіти дарує мені.
І ділиться завжди посудкою
Із лялями в нашім дворі.
 
Радіє і смішно поводиться
Малий рідкозубий красун.
Але і без сліз не обходиться-
Машинку зламав наш пустун.
 
Любила ще новонародженим
Кровинку,комашку свою.
Буває жуком у поводженні,
А я його також люблю.
 
Коли у душі гасне сонечко,
Й темніє, здається, буття,
Мені усміхається Тьомочка-
Мій світлий промінчик життя.