Коли іще ти мене кохала
Аудиозапись
Ціло́го світу було замало,
Коли іще ти мене кохала.
Вбивав мене твій жагучий дотик,
Та поцілунки вертали подих.
І, воскресаючи з того світу,
Я знов знаходив душі́ орбіту,
І курсував тією орбітою.
Де я тепер? Вже і сам не ві́даю.
Коли іще ти мене любила,
Мій бідний дух гартува́ла сила.
Я Землю рухав тією силою.
Тепер і жити себе я си́лую.
Тепер і жити – як ворожи́ти.
Добро та зло нам не розрізнити.
А коли жодної в тім різниці,
То самоту кує серце з криці.
Ві́дстань між нами більша за два життя.
Прірва між нами глибша за ро́зпач мій.
Не наберу, бо не ловить тут покриття –
В місті загиблих самотніх мрій.
Тут лиш пустеля всюди, куди не кинь
Оком. Узрієш тільки сухий пісок.
Хіба подекуди рясно росте полинь,
Скрізь вічна ніч, та в небі нема зірок.
