Дві гітари й три ящика пива
Аудиозапись
* ілюстрація згенерована ШІ за текстом моєї пісні.
Не жадаю ні срі́бла, ні слави, ні трону,
Зберегти нам не вдасться омріяне щастя.
Світом йдуть передвісники армагеддону –
Скачуть небом шалено, нехай би їм тря́сця!
Це епоха сплюндро́ваних, вбитих ілюзій,
Наша зебра життя чорна, наче вугілля.
В корчах вмерла надія від лютих контузій,
Смерть із ві́дчаєм гучно святкують весілля.
Небом за́мість птахів тут ширяють сирени,
В’януть вуха від їхньої клятої пі́сні.
І симфонію люті несуть наші вени,
Серце стукає ноти - прекрасні й злові́сні.
Відчуваєш цей при́смак заліза у роті?
На шляху́ до свободи прогризли ми ґрати.
Втамували свій голод шаленої плоті,
Іще б вічну жагу́ почуттів втамувати.
Маєм на чотирьох дві гітари й три ящика пива,
Ну ж бо вжаримо рок на останньому в світі концерті.
Наша доля жахлива настільки, що навіть красива,
Як буває красивим обличчя у янгола смерті.
Якщо райські ворота і стануть для нас завузькими,
Ми не зчинемо в черзі до саду Господнього битви.
Так любили ми рими, що зрештою стали святими,
В те́мних што́льнях душі́ рятівні́ ми відри́ли моли́тви.
