не вірю в передбачення

Не вірю в передбачення,
Живу життя сьогодні.
А завтра на побачення
В місця піду не модні.
 
Минати буду всіх людей,
Гадалок – шарлатанів.
І вашим кольором очей
Лиш милуватись, пані.
 
Мені вже долю прочитали,
Сказали що й до чого.
Не знаю Вашої похвали
І погляду німого.
 
Той погляд, що за себе сам
Говорить так не сміло.
За мить побачення продам
Я душу хоч вампірам.
 
Що висмокчуть із мене все,
А я байдужим буду.
Хай доля в пекло хоч несе,
Там є хороші люди.
 
Кому читати буду вірші
Про Вас, про очі, погляд Ваш.
Немає передбачень гірше,
Ніж знати, що це все міраж.
 
Але ж неправда, бачу Вас
І доторкнутися я можу.
Так вперше, як в останній раз
Ваш погляд все в мені тривожить.