Наші клятви кохання

Наші клятви кохання лунають співочим вокалом,

Все, що маємо, ладні жбурнути на сектор "зеро".

Ми з тобою - ті самі книжки зі щасливим фіналом,

Що читають їх мрійники в повних вагонах метро.

 

Ми з тобою ночами сідлаєм сузір'я Пегаса,

Щоб летіти на крилах поезії в небо чуттів.

І у кожної музи відкрита для нас вільна каса,

Супермаркет натхнення продасть нам мільйон влучних слів.

 

І поцілять слова у серця, бо серця - це мішені.

І кайдани залізні миттєво спадуть із зап’ясть.

Роздуватиме вітер глузливо порожні кишені,

Та літати по небу з кишенями повними зась.

 

Летимо над проспектами міст, не торкаючись бруду,

Попід нами буття, що не прийде ніяк допуття.

Я ніколи в житті ці польоти удвох не забуду,

І в душі понесу їх в країну, що після життя.