На перехре́сті ля́чних снів
Аудиозапись
Світ потойбі́чних голосів,
Монстр Франкенштейна тут вахтер.
На перехре́сті ля́чних снів
Стоїть скрипучий дім химе́р.
Окутав світ важкий туман,
Шепоче нам: «Ти міцно спи …»
На перехня́блений парка́н
Надіті рясно черепи.
Тут на людей чатує жах,
Це перехрестя снів - як острів.
Торує лихо собі шлях
Передчуттям незнаних монстрів.
Потвори! Почвари! Жахливі примари!
Роз’ятрене пекло свідомості тут!
Немов чорні чари, тут гро́няться хмари,
І зло прокладає у ду́ші маршрут.
Неспо́кій кошмари жене, мов отари,
Нам в розум – беззахисний, як немовля.
Чаклують мольфари, гарчать дикі псяри,
Страхіття у сни нам летять звідсіля.
В сліпому лісі поміж віття
Навпо́мацки до нас бреде
Скоцю́рблене думок страхіття –
Сухе, змертвіле та бліде.
Та ми самі́ – творці чудовиськ –
Несамовитого виття.
Ми – ілюстратори збіговиськ
У книзі власного життя.
За́мість птахі́в - виття́ вовкі́в,
Тремтить тут навіть Люцифе́р.
На перехресті лячних снів
Стоїть скрипучих дім химер.
Потвори! Почвари! Жахливі примари!
Роз’ятрене пекло свідомості тут!
Немов чорні чари, тут гро́няться хмари,
І зло прокладає у ду́ші маршрут.
Неспо́кій кошмари жене, мов отари,
Нам в розум – беззахисний, як немовля.
Чаклують мольфари, гарчать дикі псяри,
Страхіття у сни нам летять звідсіля.