Знов історії поїзд іде за розкладом

Знов історії поїзд іде за розкладом,

Торохтять по рейкам спальні вагони.

Всі зупинки там, де вказано Господом,

Так із доль складаються ешелони.

Заплати за чай, та отримай по́стіль,

Займи вчасно чергу ти до клозету.

Ця сумна мандрівка триває поспіль

Все життя, аж поки пришле ракету

Добрий Бог, і в космос запустить душі.

Помахає сумно нам провідниця,

А майно опишуть твоє чину́ші,

Бо майну нічийним буть не годиться.

Виглядай у вікна зірки в азарті,

Засинай під мірний гуркіт колісний,

Пам’ятай одне: навіть у плацкарті

У душі завжди вагон одномісний.