Білий рушник

Як безнадійний соціофоб,

Ти не в ладу зі своєю волею.

Вправляєш душу, немов суглоб,

Знов після бійки з лихою долею.

У долі лівий смертельний хук,

Просити марно душі тайм-ауту.

Секунда - й каркає чорний крук

Зворотній відлік твого нокауту.

Ти граєш м’язами, ти крутий,

Маєш амбіції чемпіона,

Ти вивчив правило «першим бий».

Міцні атака та оборона.

Ти вже до всього у світі звик,

Ти б гнув проблеми, як ту підкову.

Та викидає білий рушник

На долі ринг конформізм твій знову.