Сад оман

Хвилин нестримних ріки каламутні

Змивають щастя в тузі віковій.

І знов душа стоїть на перепутті

Між двох доріг, чи краще - двох надій.

І кожна з тих доріг таїть оману,

Усе життя - квітучий сад оман.

Сидиш, стару роздряпуючи рану,

Нажаль, талант не зміниш на талан.

Усі шляхи засіяв нам дурман,

Думки у льох втікають полохливі.

Колись дадуть плоди сади оман,

Гіркі плоди ті будуть і червиві.