Ми зустрінемось знову

Ми зустрінемось знову за сотню ро́ків,

Вже у інших тілах, та із іншими іменами.

Я впізнаю знайому мелодію кроків,

І повітря засвітиться поміж нами.

 

Полечу на посмішку - так метелик

Проти ночі мчить на вогонь ліхтарний.

Перехилимо чарку, чи може келих,

Захід сонця буде напрочуд гарний.

 

Нам так легко буде вести розмову,

Наче ми знайомі вже цілу вічність.

І тіла із душами вступлять в змову,

Подарує ліжко пружин музичність.

 

А на ранок вийдемо в різні двері,

І сумління гризтиме лютий докір.

Ми повернемось кожен в свою оселю.

Щоб зустрітись знову за сотню ро́ків.