Той, хто побачив смерть
Той, хто побачив смерть,
Якось мені сказав:
«Марно долю не сердь
Планами власних справ.
Не довіряй словам,
І не лишай боргів,
Час розмежує сам
Друзів та ворогів.
Час – це усе, що є,
Час – наш єдиний скарб.
Малюй життя своє,
І не шкодуй ти фарб,
Барв, кольорів, ідей.
Кожна хвилина – дар.
Смерть ходить між людей,
Наче пастух між отар.
Смерть – це не вічний сон,
Смерть – це душі маршрут,
Як перетнеш кордон,
Пофіг на курс валют
Стане і на усе,
Що зараз у ціні.
Смерть нас усіх пасе,
Ревно рахує дні.
Мінус ще один день
Спише з рахунків нам.
Тож і живи лишень
Так, як ти хочеш сам.
«Завтра» – це як отрута,
Сумніви – це сміття.
Завтра нас може не бути,
Не відкладай життя.»
