ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР

Лагідний вечір по місту гуляє.

Десь соловейко щебече пісні.

Місяць рожевий з-за хмар виглядає

І пахнуть каштани весни запашні..

 

Тебе розлюбити мені не під силу.

Ти в серці моєму одна назавжди.

Кохання таке може звести в могилу.

Любить тебе буду я,мабуть, завжди.

 

В очах заблукати твоїх дуже просто.

І душу,можливо, згубити у них.

А розлюбити красу так непросто.

Очей не забути чарівних,сумних.

 

Серце твоє гарячіше від кави.

Вустонька ніжні, солодкі,як мед.

Характер подібний до гордої пави.

Ти звикла дивитися тільки вперед.

 

Місяць на небі,як жар розгорівся.

Стихає містечко, пустіють стежки.

Наш соловейко гучніше розлився.

Лишились зірки і про тебе думки.