ЗАХІД кохання

Ніщо не триває вічно на світі.

Минає життя,висихають річки

Спливають роки сивиною повиті

І навіть згасають у небі зірки.

 

Так і кохання,як зірка згасає.

Яким би яскравим воно не було,

З роками любов як і все затихає.

І ось уже снігом стежки замело.

 

Вже не шукаю тебе я по місту

І з першим промінням не йду зустрічать.

Хоч місяць осяяв стежинку тернисту

Та не піду я тебе виглядать.

 

Біль відпускає і це дуже вчасно.

Настрій поганий і сум відступа.

Взаємна любов-це є дуже прекрасно!

А якщо ні-нехай швидше мина.

 

Загоїлась рана сумного кохання,

І сонечко сходить в душі моїй знов.

Ще не одне буде світле бажання!

Та щира,взаємна,яскрава любов!

 

Тобі ж я бажаю,щоб мрії здійснились.

Здорова щоб,ти і щаслива була.

А головне,щоб думки прояснились

І ти головою своєю жила.

 

Бо казкою жити недуже обачно.

Та й небезпеку легенди несуть.

В книжках всі святії говорять тлумачно,

Але у кінці їх чомусь всіх уб'ють.

 

А чи там є щось,ніхто ще не знає.

Це вічне питання таємних небес.

І хай ця проблема тебе залишає.

Від неї у тебе один лишень стрес.