ЗАХІД кохання
Ніщо не триває вічно на світі.
Минає життя,висихають річки
Спливають роки сивиною повиті
І навіть згасають у небі зірки.
Так і кохання,як зірка згасає.
Яким би яскравим воно не було,
З роками любов як і все затихає.
І ось уже снігом стежки замело.
Вже не шукаю тебе я по місту
І з першим промінням не йду зустрічать.
Хоч місяць осяяв стежинку тернисту
Та не піду я тебе виглядать.
Біль відпускає і це дуже вчасно.
Настрій поганий і сум відступа.
Взаємна любов-це є дуже прекрасно!
А якщо ні-нехай швидше мина.
Загоїлась рана сумного кохання,
І сонечко сходить в душі моїй знов.
Ще не одне буде світле бажання!
Та щира,взаємна,яскрава любов!
Тобі ж я бажаю,щоб мрії здійснились.
Здорова щоб,ти і щаслива була.
А головне,щоб думки прояснились
І ти головою своєю жила.
Бо казкою жити недуже обачно.
Та й небезпеку легенди несуть.
В книжках всі святії говорять тлумачно,
Але у кінці їх чомусь всіх уб'ють.
А чи там є щось,ніхто ще не знає.
Це вічне питання таємних небес.
І хай ця проблема тебе залишає.
Від неї у тебе один лишень стрес.
