ТИ ВЖЕ ДАЛЕКО

Так самотньо і гірко на серці.

Тебе знов я ніде не знайшов,

Немов зло зачинило всі дверці

Та гнів Бога на мене зійшов

 

Ти яскрава така , як хмаринка,

Що у небі літньому пливе

Та жадана,як солодка ягодинка,

Пташка,що в далекому Раю живе

 

Я не знаю,як пробачення прохати

За таку образу темну,нелюдську

До кінця буду лишень тебе кохати

Бо до смерті тебе ,квітонько ,люблю

 

Не витримав я цей тяжкий екзамен

Надії всі розбились об людські плітки

Моє кохання залишилось несказанним

Тебе у снах любитиму через віки.

 

Дотліває холодний мій вечір

З ним серце згорає моє і душа

Не поможуть вже тут сумні речі

Ти вже далеко і , мабуть , чужа...