ТИ ВЖЕ ДАЛЕКО
Так самотньо і гірко на серці.
Тебе знов я ніде не знайшов,
Немов зло зачинило всі дверці
Та гнів Бога на мене зійшов
Ти яскрава така , як хмаринка,
Що у небі літньому пливе
Та жадана,як солодка ягодинка,
Пташка,що в далекому Раю живе
Я не знаю,як пробачення прохати
За таку образу темну,нелюдську
До кінця буду лишень тебе кохати
Бо до смерті тебе ,квітонько ,люблю
Не витримав я цей тяжкий екзамен
Надії всі розбились об людські плітки
Моє кохання залишилось несказанним
Тебе у снах любитиму через віки.
Дотліває холодний мій вечір
З ним серце згорає моє і душа
Не поможуть вже тут сумні речі
Ти вже далеко і , мабуть , чужа...
