Очі в долі ворОнячі
Очі в долі ворОнячі.
Душі й тіла боронячи,
Дивиться крізь облуду мрій.
У мудреців, святих та повій
Погляд цей – наче Бог велів:
«Ти – глядач! Непотрібно слів!».
Доля ходить за нами скрізь,
Ти на неї не гаркнеш: «Брись!»
Доля брижами по воді
Напророчить життя тобі.
Доля тут. Заховатись зась!
Доля шансу тобі не дасть.
Із правіку трудись донині -
Відпочинеш у домовині.
А якщо загубив ти зміст,
Доля знайде – у неї хист.
Я один. Навіть вітер вщух.
Навкруги зеленавий луг.
Лиш ромашка в моїй руці –
Наче Сонце у молоці.
Ти скажи мені, білий цвіт,
Скільки випаде ще нам бід?
Безталанніша злих ночей
Тінь воронячих цих очей.
