Очі в долі ворОнячі

Очі в долі ворОнячі.

Душі й тіла боронячи,

Дивиться крізь облуду мрій.

У мудреців, святих та повій

Погляд цей – наче Бог велів:

«Ти – глядач! Непотрібно слів!».

Доля ходить за нами скрізь,

Ти на неї не гаркнеш: «Брись!»

Доля брижами по воді

Напророчить життя тобі.

Доля тут. Заховатись зась!

Доля шансу тобі не дасть.

Із правіку трудись донині -

Відпочинеш у домовині.

А якщо загубив ти зміст,

Доля знайде – у неї хист.

Я один. Навіть вітер вщух.

Навкруги зеленавий луг.

Лиш ромашка в моїй руці –

Наче Сонце у молоці.

Ти скажи мені, білий цвіт,

Скільки випаде ще нам бід?

Безталанніша злих ночей

Тінь воронячих цих очей.