Поглянь, кохана
Поглянь, кохана, знову крок у крок
Свій танОк
По стріхам уночі танцюють сотні зірок.
І кожна з прим небесних лиш на мить
Заблищить.
Бо зранку їх жене в минуле денна блакить.
Хоч день новий міняє вперто хміль
Наш на біль,
Та ніч кохання варта всіх пекельних зусиль.
Дбайливо я зберу цей вірш по слову,
І знову
Зірки станцюють нам на сцені стріх босанову.
