Однині
Є в кохання свої штандарти,
Є у дружби свої клейноди.
Грають янголи знов на арфах,
Пишуть демони тьмяні оди.
Тільки вулиці тануть мовчки
Між минулим та позачассям.
Як красиво, коли все точно!
Як примхливо, коли невчасно. ..
Тож покваптесь, забуті ноти!
Розквітайте, знайомі рими!
У натхненні, немов у сотах,
Зріють думи й пісні однині!
