Синдром Стендаля
Як споглядаю барви маньєризму,
Душа втрачає світоглядну призму,
Самоконтролю пута нанівець вона зніма...
Більш не рахуй овець, слонів, метеликів та інших
Істот чарівно-ендемічних...
І не жартуй із пензлем маляра -
Настане і для тебе та пора,
Коли прозорий лід астигматизму
Розплавлять Модільяні та Сера...
Зима в душі, а тут - барвистий рій,
Ти хвіртку серця хоч на мить відкрий,
Можливо, і душа тоді прозріє,
Розтане вмить емоцій мімікрія....
Та чи надовго?
В будь-якому разі
Палац свій добудуєш Естергазі,
Тремтіння рук втамуєш, а тоді
Підеш по несвідомого воді ....
2023
* День філософії)
Чи слід канонізувати онлайн людей, які постійно створюють якісне мистецтво? Майже жарт)
