Мелодii рiдного краю

Ось наш Дніпро , і сиві верби ,
Стоять тополі , як стіна .
Сліди кохання тут не стерти,
Бо навкруги живе весна.

Усе цвіте тим пишним цвітом,
Романтикою пахне скрізь,
Тут , наодинці з усім світом-
Забудеш , як ти жив колись.

Нове життя , нові надїї ,
І сподівання теж нові ,
Збудуєш навіть нові мрії ,
Знайдеш свій вогник у пітьмі.

Шануй той край,де народився,
Де ти навчився говорить,
Той край,де перший раз молився,
Пізнав блаженну першу мить.