Людина несла свій хрест

Здолавши мільйони верст,

Пройшовши всі кроки кволі,

Людина несла свій хрест

На власну Голгофу долі.

 

Кровили ступні подерті,

І сонце пекло безбожно.

З народження аж до смерті

Людині було тривожно.

 

Людина вставала зранку

І краяла власне серце.

Та, дмухаючи на ранку,

Торочила: «Все минеться».

 

І ось урочистий жест

Дає старт новим початкам:

Людина тяжкий свій хрест

Заповіла нащадкам.