Херсонська глибока порожнеча
Тваринки не знають - де щастя, де горе,
Вони, як народжене тільки дитя,
Не скажуть нам злі ми, чи може сурові-
Керуються страхом - інстинктом життя.
ДОМАШНІ - довірою з нами говорять,
Своїми очима дають нам любов,
І з щірим теплом не жалкують покори,
Не просять у Бога , бо ми їхній Бог!
А ДИКІ ЖИТТЯ у природньому стро́ї -
Безцінна підтримка земного буття,
Вмирають від лиха - розваги людської,
Де розум не має свого́ каяття.
Ми звикли порiвнювать злого зі звіром,
Але звір не люди - не здатен до зрад,
Мав Дарвін займатись природнім відбіром
Де звірі відсіюють hо́mo*вих падл.
*hо́mo - людина
Червень 2023
