Херсонська глибока порожнеча

Тваринки не знають - де щастя, де горе,

Вони, як народжене тільки дитя,

Не скажуть нам злі ми, чи може сурові-

Керуються страхом - інстинктом життя.

 

ДОМАШНІ - довірою з нами говорять,

Своїми очима дають нам любов,

І з щірим теплом не жалкують покори,

Не просять у Бога , бо ми їхній Бог!

 

А ДИКІ ЖИТТЯ у природньому стро́ї -

Безцінна підтримка земного буття,

Вмирають від лиха - розваги людської,

Де розум не має свого́ каяття.

 

Ми звикли порiвнювать злого зі звіром,

Але звір - не люди, не здатен до зрад,

Мав Дарвін займатись природнім відбіром

Де звірі відсіюють hо́mo*вих падл.

 

*hо́mo - людина

Червень 2023