думка про любов
думка про любов...
.. часи ніколи не вгамують біль,
як хвиля зустріч з берегом спіткає.
Кругом розкидані тенети рая
лише міраж в пустелі божевіль,
від першої до кінцьової брами.
І ноги просто вибирають шлях,
навіяний чумацькими байками,
оплаканий у вдовиних думках.
Така для розума сумнівна поміч,
втiм, ніздрі лева, відчувая здобич,
здіймаються, і точить лезо лях,
що служить нині іншому цареві.
Ребро в посвяті дістається Єві,
а вільне місце занімає цвях...
світлина: Деніс Саражин. Без назви.
