Лікуй мене своїми почуттями.

Лікуй мене своїми почуттями,
До біса шли всю зайву метушню,
Зроби щоб мліла, так щоб до нестями
Боялась постать втрати твою грішну.

Чи поговори зі мною,  як товариш,
Немає сенсу в тому,  що на серці 
В мене,  а що до тебе - ти теж мариш,
Тільки не про ту, що бачу я в люстерці. 

Що тебе  може тут тримати?
Така ідилія пекуча і фатальна, 
Чи є то доля? то вона триклята,
За що ж тоді така безжальна?

Миритись можна з легкістю зі всім,
Але не примиритися, коли  байдужість,
Яка на тиждень разів сім,
Переплітається в твою безглуздість.

Точнісінько як  ми зробили це життями,
Що якось жалюгідно виглядає,
Ти чи лікуй мене своїми почуттями,
Чи стань же тим, хто так не  надихає .