Издать сборник стиховИздать сборник стихов

Хоч очі твої - я до дурі хмільна.

Хоч очі твої - я до дурі хмільна.
Твої вуста - мої прянощі,
не перестану за ними тужить,
твої слова - мої ревнощі,
мені лише б очей твоїх блакить.

Заглянути ще раз , на вік залишитись,
зіниці твої – криниця без  дна,
так  просто  було  загубитись,
хоч очі твої – я  до дурі  хмільна.

Мої мліючи губи - ти десь не зі мною,
губилась в тобі в годину палку,
як нарікати це - тільки маною,
що зриває всі квіти в моєму садку.

В ранковому сяйві не цвістиме бузок,
твій дотик єдиний – зламані гілки,
подивись,  скільки навколо стежок,
ти вибираєш не ту – даремні помилки. 
Отзывы
11.08.2015
Дуже закручено на загадках,натяках і двозмістовностях. Вважаю вірш невдалим. Поєтика не проглядається за всякими невдалими алегоріями і гіперболізмом. Вдумайтесь в кожне слово. Навіть, в слові "помИлки" наголос треба б так: "помилкИ". бо-"пОмилка" в називному відмінку.
Дякую за залишений відгук. Мабуть Ви маєте рацію і вірш дійсно так закручений, що Ви вже встигли заплутатися, бо у словах "гілки" і "помилки" наголос падає на останній склад.
Ivash Wital12.08.2015
Добре. Не псуйте настрій. Все буде добре! Дотримуйтесь метрики вірша,не змінюйте в кожній строфі.Слідкуйте за ритмікою. Вдач!