про Елену и Париса
Зажди, чекай, ще місяць не погас,
ще срібло ллється крізь нічне циділо.
Любов - не жорно, не змолотить час,
втім, дасть забутися вкінець знесилим.
Хто переможе - визначить не бій,
а двох закоханих палке боріння.
Зажди, чекай, не розмикай обійм
тісних двобічного оволодіння.
Як заманеться, що ти переміг -
не гаючи злощасному здавайся,
і навіть набундючений остріг
відкриє настіж свої брами бранцям.
А як себе триматишем троянцем
втече фортуна притьма із-під ніг.
світлина: Олена та Паріс.
