Час повільно повзе
Місяць срібним човном шлях торує нічним небом вплав,
Православні поснули, мусульмани, буддисти, католики.
Час повільно повзе. Він спокійний – неначе удав,
Для якого усі ми – покірні, недоумки-кролики.
Ми вважаємо, що час приборканий нами давно,
Ми його ув’язнили в годинниках та циферблатах.
Лиш Всесильний Господь, нахиливши над світом чоло,
Бачить, як він повзе по життів наших координатах.
