Час повільно повзе

Місяць срібним човном шлях торує нічним небом вплав,

Православні поснули, мусульмани, буддисти, католики.

Час повільно повзе. Він спокійний – неначе удав,

Для якого усі ми – покірні, недоумки-кролики.

 

Ми вважаємо, що час приборканий нами давно,

Ми його ув’язнили в годинниках та циферблатах.

Лиш Всесильний Господь, нахиливши над світом чоло,

Бачить, як він повзе по життів наших координатах.