СВІТ - ФОРТЕЦЯ САМОТИ
Не ходи за мною тінню,
Там, де я Життя цвіте.
В Небі смуглому вечірнім
Сяє Сонце золоте.
Твіст наспівують діброви,
На струні Душа бринить,
А тебе Зима неволить,
Бешкетує Зливи мить.
Не зцілю я Серце віршем,
Де фортеця Самоти,
Лише - спогад , ти не більше,
В Пеклі місця не знайти.
Колисав жита Неспокій,
І Туман Зорю кохав.
Правди сповіді глибокі,
Вмиті хвилями Гріха.
Обійми Світанок ніжно,
Шлях в Зневіру не шукай.
Не сажай із кленом вишню
На стежині у ставка!
Стихотворение о Любви, аналог моему предыдущему " НЕ ХОДИ ЗА МНОЙ МЕТЕЛЬЮ"
Счастья и Благополучия!
