Ніч
Вповзають тіні сходами костьолу,
Торкається обличчя синя ніч.
І сяйво місяця поволі лине долу,
Вишукуючи стежки потобічч,
З розхристаного віття виплітає
Мереживо на стінах і дахах.
В ультрамаринове, бездонне і безкрає,
Злітають зграї зоряних комах.
Воно, те небо, уночі тривожить.
І кличе тьмяних хмар овечий хід,
За шпилі зачепившись, множить
Загублених овець, що йдуть убрід...
Диптих автора "Тіні"
